| Рубрики |
 |
| Сервіси |
|
| Рекомендуємо |
|
|
|
|
|
|
|
|
Духові інструменти з каналізаційних труб. Ритмічні звуки труби діджеріду незвичні для обивателя, традиційні для австралійських аборигенів. Андрій Богатирьов зовсім не австралієць, але “звукодобування” для нього - постійна гра. Тісні “стосунки” Андрія з культурою анархічного звуку почалися давно: він створює інструменти. А ось захоплення грою на діджеріду - древньому музичному інструменті - почалося рік тому. Правда, матеріали авторські: пластик, силікон, метал - їх легко можна знайти в будівельному магазині.
Андрій Богатирьов (з трубою): “Я спокойно дышу носом и спокойно могу делать это долго”.
Техніка особлива, але не найскладніша, розповідає Андрій Богатирьов: губи розслабити та притиснути щільно до отвору, з силою вдихати-видихати в трубу. Щоки при цьому - як хутра волинки.
Андрій Богатирьов (з трубою): “Еще один - это с помощью языка (Грає)”.
Андрій Богатирьов: “Я не могу себя считать музыкантом, потому что большинство музыкантов все-таки учится музыке - там, в школе музыкальной, заканчивают какое-то училище, знают нотную грамоту, например. Я ее не знаю. Для меня звук - это пространство, в котором я нахожу себя. Точно так же, как в трубе, допустим. То есть я через эту трубу вполне реально вылетаю. Просто могу взлететь и улететь через этот звук”.
Такий інструмент легко можна зробити самому, запевняє Андрій. Лише без бажання і фантазії тут не обійдешся. Спершу - пару “колінець”. Це відрізані частини від водопровідної труби. Андрій вибирає сорокасантиметрові: потім зручніше складати у велосипедну сумку.
Андрій Богатирьов (у майстерні): “(Берет пластиковые трубы) Три куска по 40, один, допустим, 23. Отличный получается звук. То есть это все интуитивно. (Распиливает трубу, показывает на края) Теперь, по идее, их нужно загладить, чтобы они не были такими корявыми. (С кусками трубы подходит к плите) Теперь я его ставлю и начинаю разогревать. (Надевает трубу на железную деталь) Говорят, какая-то часть моста какого-то грузовика. Валялась в кустах. Оказалась, что очень подходящая по форме”.
Перерва - на мундштук. Це верхня частина, без нього духовий інструмент не заграє. Пару кілець тепер уже від силіконового шланга.
Андрій Богатирьов (у майстерні): “(Отрезает ножницами от силиконовой трубы) Вот, один кусочек. (Соединяет два отрезанных кружка) Вот, пожалуйста. Они у меня практически вписываются сюда. (Надевает на основную пластиковую трубу)”.
І два прийоми - шліфовка. Не лише комфортніше буде грати, але і звук вийде чистіше.
Андрій Богатирьов: “(Шліфує на верстаті деталь від силіконового шланга) То есть, я сейчас заодно делаю рекламу целой куче предприятий по производству шлангов. Все!”.
Андрій наполягає: його гра не “чаклунська практика”, а музика - нойз, ембієнт. Така, що оточує, обволікає, очищає, близька до природи. Вона гармонізує внутрішній акустичний світ людини.
Андрій Богатирьов: “Был в Амстердаме когда-то. Там в районе самых оживленных, по типу красных, кварталов хотя бы раз в неделю, но, по-моему, чаще, чуть ли не каждый день, идет процессия с трубами. Они просто играют и чистят, подметают улицы. Я подметаю свои мозги. Предлагаю этоделать и другим”.
// 25.04.2008 16:51
Адреса новини: http://news.mediaport.info/ukr/society/2008/8631.shtml
Автор:
Опубліковано:
|
|
| Якщо ви помітили орфографічну, стилістичну або іншу помилку на цій сторінці, просто виділить її мишкою й натисніть Ctrl+Enter. |
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
