| Рубрики |
 |
| Сервіси |
|
| Рекомендуємо |
|
|
|
|
|
|
|
|
Людвіг Свобода, Отакар Ярош, гвардійці Широнінці. У Соколово пригадують бої, які дали назви харківським вулицям та проспектам. Тут 65 років тому вперше вступив у бій окремий чеський батальйон.
Село Соколово – через пагорб. Чеський художній фільм “Соколово” – його знімали в 70-х роках – починається в Таранівці. Пам’ятник гвардійцям Широнінцям. Поруч – залізниця, під час війни тут був переїзд – саме його й боронили 25 осіб під командуванням лейтенанта Широніна.
Програміст Володимир Заярний привіз квіти до пам’ятника, але тут він, швидше, по роботі. Його комп’ютерна фірма створює тактичну гру, в основі сюжету звільнення Харкова, Перша частина – перша спроба, Барвінківська операція, уже вийшла в прокат, зараз Володимир працює над продовженням – лютий-березень 43-го. Ключові події розгортаються саме в цій місцевості.
Володимир Заярний, розробник комп’ютерних ігор: “Километров 15 до Соколово по прямой. До того места, где дрались Отакар Ярош и где был Людвига Свободы батальон”.
Дивіться фоторепортаж.
Навіщо Широнін тримав перехід? Володимир пояснює: радянські солдати виграли час, дали чехам окопатися та підготуватися до бою. Фашисти пішли в обхід і до 8 березня підійшли до околиці Соколова.
Невелике село, у центрі – музей Радянсько-Чехословацької дружби, поруч – меморіал. Перед музеєм – парад, любителі некабінетної історії з усієї України готуються відзначати 65 років відомого бою. Максимальна точність, навіть техніка, яку використовуватимуть, оригінальна. Її збирали на місцях боїв та кропітко реставрували.
Олександр Осетров, президент клубу “Самохід”: “Ездит даже на смывке старой краски. Двигатели образца 1924 года фордовские”.
Шість годин до реконструкції бою. Історики пішли в поля – окопуються. Чесько-український симбіоз на площі перед музеєм: на вітчизняній польовій кухні, виділеній українськими військовими, повар-чех варить національну страву. У Соколово чекають ветеранів: солдатів роти Отакара Яроша.
Радек Конечний, повар: “Ческий гуляш - это есть говяжье мясо с папричным соусом и чесноком”.
Соколова боронили як чехи, так і радянські солдати. Батальйон Людвіга Свободи тоді вперше вступив у бій – командування довіряло, але намагалося підстрахувати.
65 років потому до Харкова спеціальним рейсом прилетіли 18 чехів. У Соколово фронтовики пригадують про брудний сніг, окопи, постійне бомбування. Вацлав Пшибел розповідає: не тільки танки підбивав, але й до дівчат залицявся.
Вацлав Пшибел, ветеран: “А куда местные ребята-то. Все на фронт поуходили, пооставались или молодежь, или старики”.
У місцевому музеї Отакара Яроша багато: бюсти та фотографії, картини та особисті речі. Співробітники розповідають, Ярош був першим іноземцем, якому дали звання Героя Радянського Союзу – за оборону Соколово, посмертно. Ярош запропонував полковнику Свободі доручити оборону Соколово його роті.
Сьогодні ті, хто пережили той бій, знаходять свої світлини на стендах. Марія Лялькова, їй на картці 22, вона снайпер першої роти чехословацького батальйону. За оборону Соколово нагороджена орденом Червоної Зірки.
Марія Лялькова, ветеран: “За ваше Соколово, чтобы жизнь была свободная. Чтобы жили счастливо”.
Фільм Отакара Ваври “Соколово” – музейна рідкість. Виконавець ролі Яроша одразу ж після зйомок емігрував на захід, фільм в прокат не вийшов, побачити його можна тільки в соколовському кінотеатрі. Місцеві мешканці пригадують, як чехи в Соколово знімали цей фільм: режисер вимагав натуральності, навіть відновили зруйновану після війни церкву, пізніше її знову знесли.
У річницю бою в селі – ще одна масштабна постановка, але вже без кінокамер. Історичні клуби з усієї країни відновлюють бій. Коментатор розповідає: чехи тримали фашистів 12 днів, за цей час радянські війська організовано відступили. Чехи залишили село, тоді стало очевидно, що крига на річці підтанула, танки по ній не пройдуть, фашисти не відріжуть шляхи до відступу армії.
Сьогодні історики стверджують: солдати Широніна та Яроша не дали відступу перетворитися на втечу, зберегли тисячу життів. Друга спроба звільнити Харків закінчилася невдало, але вже не таким розгромом, як перша – кампанія літа 42-го року, про яку в радянській науці було прийнято зовсім не згадувати.
До остаточного звільнення Харкова залишилося менше півроку.
// 11.03.2008 16:15
Адреса новини: http://news.mediaport.info/ukr/society/2008/7399.shtml
Автор:
Фото:
Опубліковано:
|
|
| Якщо ви помітили орфографічну, стилістичну або іншу помилку на цій сторінці, просто виділить її мишкою й натисніть Ctrl+Enter. |
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
