Новини Харкова та України (МедіаПорт)
English version Українська версія Русская версия
Головна Новини Газета Форуми Фотобанк
 
Карта сайту Афіша Спецпроекти Продакшн Робота у Харкові Контакти Про МедіаПорт Реклама
Рубрики
Новости Харькова. RSS версия WAP версия. Новости Агентства 'МедиаПорт' Новости Агентства 'МедиаПорт'  смотрите на телеканале S-TET
  У світі
  Україна
  Події
  Економіка
  Суспільство
  Політикум
  Кримінал
  Офіціоз
  Культура
  Місто
  Зірки
  Спорт
  ® ПортAll
  Вибори-2006


 Стрічка новин
 Пошук
 Фотобанк
 Архів
 ТОП 20
 Відео
Сервіси
Знижки та флаєра
Афіша Харкова
Веб-камери
Погода у Харкові
Відправка SMS
Розклад поїздів
Рекомендуємо
Продакшн-студия "МедиаПорт"
профессиональное производство медиа-продуктов
Новини Харкова та регіону 30.07.2008
Економіка
Як “Серп і Молот” став “Смарагдовою долиною”? Друга частина розслідування “МедіаПорта”

Чарівники смарагдової долини. Нові хазяї п’ятдесяти шести гектарів землі, на яких стояв завод “Серп і Молот”, проводять моніторинг громадської думки на предмет нової назви території – тут вони планують будувати розважальні та торговельні центри, житлові мікрорайони та спортивний палац. Робочий варіант – “Смарагдова долина”. Хто її господарі, і як державний завод за чотири роки став долиною – друга частина розслідування журналістів “МедіаПорта”.

Більше за цю людину про “Серп і Молот” знають одиниці. Сьогодні Олександр Юдаков - начальник КРУ Харківського району, шість років тому він очолив “Серп”, у 2004-му з заводу пішов, після мікроінфаркту. Далі - його версія тіньової приватизації заводу.

Люди і прізвища, які називає Юдаков, зараз - поза доступом.

2002-2004-й - ключові два роки в історії “Серпа”. В Україні різко зростає ціна на землю, саме цей чинник поховав завод, упевнений сьогодні Юдаков. Виробництво можна було відновити, стверджує він. Клієнти були, не вистачало лише оборотних коштів. П’ять мільйонів гривень кредиту - усе, що потрібне було для налагодження випуску двигунів. Що завод стали “топити”, зрозумів після перших акцій протесту профспілки. Шість років тому не стверджував, але сьогодні упевнений: покупка профспілки була першою атакою тих, хто почав гру. На кону - 56 гектарів землі.

Олександр Юдаков, гендиректор ВАТ “Серп і Молот” 2002-2004 рр. (липень 2003 року): “Договаривался, допустим, с банком каким-нибудь, а идет вот этот бунт, и кто из банкиров пойдет, чтобы дать кредитную линию?”

Наступний етап - податкова інспекція заморожує рахунки заводу. Домовленість з інвесторами-москвичами, які за 2,5 мільйона доларів купили в заводу цех і збиралися випускати будматеріали, зірвана.

На завод приїжджає нова людина, яка, на думку Юдакова, пізніше зіграє ключову роль в розвалі “Серпа”. Арбітражний керівник - представник податкової інспекції Олександр Нікін, призначений податківцями контролювати діяльність директора.

Саме тоді, стверджує екс-директор Юдаков, він зрозумів, з ким має справу - з Олександром Бандуркою, на той момент главою податкової адміністрації області. Від представників цієї впливової харківської сім’ї, говорить сьогодні Юдаков, йому надходили конкретні пропозиції - подробиці вважає за краще не озвучувати.

2004-й. Євгеній Кушнарьов, згадує Юдаков, збирає у себе в кабінеті раду кредиторів “Серпа і Молота”, він “умиває руки”, відмовляється від боротьби за завод, упевнений Юдаков. Директори викликають до кабінету губернатора і оголошують: в області тому більше місця немає. Юдаков - у лікарні, у нього мікроінфаркт.

Сергій Нестругін, голова комітету кредиторів ВАТ “Серп і Молот” (квітень 2004 р.): “Член комитета кредиторов - Никин Александр Иванович. Его представляет или выдвигает один из основных кредиторов - налоговая администрация”.

Третій етап атаки на “Серп”. Олександр Нікін, людина Бандурки, стає керівником заводу. Профспілки згортають акції протесту, робітникам виплачують зарплату. На заводі створюється ЗАТ “Серп і Молот” - на нього відписуються всі активи. Відкрите акціонерне товариство, майже дев’яносто відсотків акцій якого належать державі, залишається лише з боргами.

ЗАТ, без боргів, повинне заробити грошей і підняти весь “Серп” - це антикризова програма нового керівництва.

Олександр Нікін, керівник санацією ВАТ “Серп і Молот” (березень 2005 р.): “Мы понимаем, что без поддержки государственной, либо хотя бы понимания чиновников, что двигатель дизельный нужен Украине, будет очень тяжело”.

Четвертий пункт плану тіньової приватизації “Серпа”. Олександр Нікін повідомляє: на завод прийшов новий інвестор, завдяки якому якраз виплатили зарплату, - ТОВ “Президент”. За версією екс-директора Олександра Юдакова, акціонерами фірми-рятівника стали якраз Олександр Нікін і голова правління ЗАТ “Серп і Молот” Наум Солдатенко.

Керівники стали продавати цехи, “які не використовуються у виробничому процесі”, собі ж. Зі гри виходить останній крупний гравець, який теж претендував на завод.

Олександр Юдаков, гендиректор ВАТ “Серп і Молот” 2002-2004 рр.: “Их финансировал банк «Золотые ворота», у них деньги были. У банка есть деньги, и он финансирует. Но Гиршфельд Анатолий Моисеевич не стал финансировать эту ситуацию. Это, по всей видимости, связано с бизнесом”.

Анатолій Гіршфельд - на той момент нардеп і почесний президент корпорації УПЕК - також мав плани на “Серп”, стверджує Олександр Юдаков, але Гіршфельда цікавило виробництво. Те, що впливова і багата людина зійшла з дистанції, ще один показник рівня людей, які прийшли на “Серп”. Як і граничне лояльне відношення всіх чиновників, які зобов’язані були воювати за державний завод, засмучується сьогодні Юдаков.

Щоб продавати цехи, одного бажання продавця-покупця недостатньо. Був потрібний дозвіл на кожну операцію від Фонду держмайна. Як комерсанти отримували таку візу, глава регіонального управління ФДМ сьогодні не пригадує.

Анатолій Голощапов, нач. регіонального управління Фонду державного майна: “Не могу вам подробности говорить, я ими не занимался. И подробной информации не имею”.

2007-й. “Серп” розділений і ліквідований. Що отримує держава? Анатолій Голощапов пояснює: з отриманих від продажу цехів грошей бюджет отримує недоїмки за податками і пенсійним відрахунками. У сумі - біля 15-ти мільйонів гривень - це і є справжня ціна фактичного продажу 56-ти гектарів землі недалеко від центру Харкова.

Для точності: де-юре земля не продана, після ліквідації заводу вона переходить у власність муніципалітету. Але не надовго.

Грудень 2007. На сесії міськради гектари відписують ЗАТ “Серп і Молот”. Інше рішення прийняти не могли, стверджують урядовці: у підприємства права на всю нерухомість заводу. Землю під цехами господар отримує в оренду без конкурсу. Кому віддали землю?

Борис Баронін, начальник міськуправління земельних відношень: “Не знаю. И мне это даже не інтересно”.

Для тих, кому цікаво.
За офіційними даними на лютий 2008 року, основним акціонером ЗАТ “Серп і Молот” (87 відсотків акцій) була офшорна компанія, зареєстрована на Кіпрі – “Capetown limited”. Ще 13 відсотків контролювала фізособа, без імені і прізвища.

Новий етап - уже не боротьби, швидше, легалізації покупки. Квітнева сесія міськради: ЗАТ “Серп і Молот” відмовляється від заводської землі - від всіх п’ятдесяти шести гектарів. Вона знову переходить муніципалітету. Правда, продати її з аукціону навряд чи вийде, визнає директор Департаменту містобудування, архітектури і земельних стосунків Тетяна Овіннікова.

Тетяна Овіннікова, директор Департаменту містобудування, архітектури та земельних відношень: “Там вся земля под застройкой. И если ЗАО “Серп и Молот” продало эти объекты, мы будем вынуждены закрепить за новыми владельцами землю. К сожалению, она не может пойти на аукцион”.

І останній етап. Свято переможців. Приймальня інституту “Харківпроект”. Директор Тетяна Поливанова показує детальний план забудови території заводу. Житловий масив на 13 тисяч чоловік, торговельні центри, один з цехів заводу буде збережений - його перероблять під спортивний центр. Проект вже схвалений міськрадою. Вартість проекту - за мільярд доларів. Те, що на даний момент земля частково в міській власності, частково в оренді у фірм з поетичними назвами “Золотий місток” і “Південні зорі”, бентежити не повинно.

Тетяна Поливанова, директор інституту “Харківпроект”: “В целом - это один владелец. Хотя вся земля поделена на три части. Но владелец один”.

За огорожею того, що називали “Серпом і Молотом” зносять цехи - готують будмайданчик. Тут уже в 2009-му почнуть будувати перший об’єкт - гігантський торговельний центр. Вибір - починати саме з нього - цілком логічний, стверджує Тетяна Поливанова. Підприємці хочуть відразу поставити об’єкт, який дасть максимально велику віддачу, і за рахунок цього прибутку фінансувати подальше будівництво.

Як назвати район? “Серп і Молот” - невдалий топонім, говорить Тетяна Поливанова. Господар землі найняв фахівців, які сьогодні на вулицях міста опитують харків’ян. Поки лідирує варіант “Смарагдова долина”.

// 25.04.2008 17:48

Адреса новини: http://news.mediaport.info/ukr/economy/2008/8632.shtml

відео відсутнє  Друкована версія  Відправити новину на e-mail  обговорити на форумі
Переглядів: 130
Автор: Дмитро Литвиненко
Фото: Ігор Лукашев, Олександр Бринза, Ілля Сіменко
Опубліковано: Наталія Леонова

Якщо ви помітили орфографічну, стилістичну або іншу помилку на цій сторінці, просто виділить її мишкою й натисніть Ctrl+Enter.
стрічка новин | вся рубрика | обговорити на форумі
  
Як “Серп і Молот” став “Смарагдовою долиною”  Друга частина розслідування “МедіаПорта”
Як “Серп і Молот” став “Смарагдовою долиною”  Друга частина розслідування “МедіаПорта”
Як “Серп і Молот” став “Смарагдовою долиною”  Друга частина розслідування “МедіаПорта”
Счетчики
Rambler's Top100
Rambler's Top100
Система Orphus
Усі права на матеріали сайту mediaport.info є власністю Агенції "МедіаПорт" і охороняються відповідно до законодавства України.

При будь-якому використанні матеріалів сайту на інших сайтах, гіперпосилання на mediaport.info обов'язкове. При використанні матеріалів у друкованій, телевізійній або іншій "оф-лайн" продукції дозвіл редакції є обов'язковим.
Техпідримка: Компания ITL Партнери: Яндекс цитирования