 |
|
|
|
Три “Оскара” для Харкова. Лауреатами та номінантами найвідомішої в світі кінопремії були троє харків’ян, стверджує кінознавець Володимир Міславський. Сьогодні він презентував свою нову, шосту за рахунком, книгу “Харьков кинематографический”. Наклад усього п’ятсот екземплярів – значить буде привід для перевидання, жартує автор. І в якості “промо” для власного творіння видає кінематографічну сенсацію.
Володимир Міславський, автор: “До сегодняшнего дня считалось, что первый фильм на территории Российской империи был снят в 1907-м в Санкт-Петербурге. Кто прочтет эту книгу, узнает, что первый фильм на территории Российской империи – имеется в виду игровой – был снят не в 1907, а 1897 году в Харькове, нашим соотечественником, замечательным фотохудожником Альфредом Федецким”.
Актори, режисери, сценаристи, художники з костюмів і навіть майстри графічного дизайну. Харків дочекався своєї “зоряної години”. Ось вона – привіт з Голівуду. Євген, а зараз він уже Юджин Момуд – харків’янин, який у 87-му отримав Оскара за спецефекти до фільму “Хижак” зі
Шварценегером.
Євген Момуд, харків’янин, лауреат премії “Оскар” 1987 року: “Из твоей последней книжки, предпоследней, я узнал, как много харьковчан участвовали в создании большого кино. Спасибо, что ты упомянул и меня”.
Аркадій Інін, сценарист: “Полжизни прошло в Харькове – родился, женился, учился, сына родил в Харькове...”.
Володимир Конкін, актор: “Одним из театров, который меня пригласил, был Театр юного зрителя в городе Харькове. Как сейчас помню, я приехал туда 6 апреля 72 года, а накануне театр сгорел, был пожар этот знаменитый. Слава Богу, детишек успели вывести, но я сразу оказался актером погорелого театра в буквальном смысле слова”.
Олена Яковлева, акторка: “Не было абсолютно выбора - по одной простой причине: потому что я не учила украинский язык, а в институт искусств харьковский нужно было поступать со знанием украинского языка”.
Понад тисячу анотацій до фільмів та майже чотириста біографічних статей. “Харьков кинематографический” – швидше, систематизація.
Андрій Парамонов, історик: “Ну, вообще Миславский работает достаточно дотошно. Это автор, который использует и архивные документы, и я сам ему многие предоставлял. Так что с точки зрения историка, книга полезная”.
Віктор Андрієнко, актор: “Он старается по этому городу что-то сделать. Надо таких, как он, беречь: в коробочку, накрыть ваточкой, красивой такой цяточкой, закрыл коробочку, чтобы, не дай Бог,.. оберегать, лелеять!”.
З презентації власної праці Міславський влаштував шоу, автор тут – на задньому плані. Дизайнер Маша Лосєва заспівала, а пітерський “артхаусний” режисер Михайло Беберашвілі, який вже кілька місяців шукає серед харківських моделей претендентку на головну роль, влаштував імпровізований кастинг. Зовсім не в традиціях артхаузу.
Ось він, справжній кінематографічний лад. Валентина Глинько. Це вона, семирічна, грала у Параджанова в “Тінях забутих предків” маленьку Маричку.
Їй, маленькій Валі з Харкові, пощастило грати в фільмі, про який пізніше скажуть: якщо б інопланетянам можна було надіслати повідомлення, щоб мали уявлення про землян, слід було б відправити саме Параджанівсткі “Тіні...”.
Їй, Валі, яка саме відпочивала в Карпатах у піонертаборі, пощастило познайомитися з геніальним “армянином, родившимся в Грузии и сидевшем в русской тюрьме за украинский национализм”.
Валентина Глинько, виконавиця ролі маленької Марички: “Там есть кадр – нужно было вышивать... У меня есть фотография, где Параджанов учит меня вышивать крестиком. То есть, рассказывал, как это должно быть. Как я должна петь, как я должна смотреть...”.
Кореспондент: “Какие у Вас сегодня ощущения? Спустя 45 лет? Фильму-то 45”.
Валентина Глинько, виконавиця ролі маленької Марички: “Ну, я не верю, что это было со мной. Я села и впервые осмысленно записала свои воспоминания. Я очень долго как-то... не говорила никому об этом. Знали только самые близкие мои об этом”.
У Валентини Глинько на очах сльози. Вона тепер далека від кіно, соромиться перед камерою та уявляє, що подумають її студенти, коли дізнаються.
“Артхаусний” Михайло Беберашвілі в цей час продовжує підбирати серед моделей виконавицю головної ролі:
- Так – отойдите, пожалуйста. Камера, мотор, девочки, так, начинаем!
Сміх моделей.
// 05.02.2008 18:35
Адреса новини: http://news.mediaport.info/ukr/culture/2008/6768.shtml
Автор:
Фото:
Опубліковано:
|
|
| Якщо ви помітили орфографічну, стилістичну або іншу помилку на цій сторінці, просто виділить її мишкою й натисніть Ctrl+Enter. |
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
